Символом Нового Року традиційно
є новорічна ялинка. Кожна родина намагається облаштувати її по-своєму: сосна чи
ялина, натуральна чи штучна, з гірляндами чи іграшками. Пропонуємо
свідомо підійти до вирішення цього питання. Поки розмірковуєте, яку вибрати, знайдіть літературну
ялинку.
Ернест Теодор Амадей Гофман "Лускунчик та мишачий король"
Діти
цілий рік були дуже чемні й слухняні, бо ніколи ще Дід Мороз не приносив їм
стільки пречудових подарунків, як цього разу. Велика ялинка посеред вітальні
була рясно обвішана золотими й срібними яблуками, і на кожній гіллячці, наче
пуп'янки й квітки, вабили око обцукровані мигдалеві горіхи, барвисті цукерки та
інші ласощі. Проте, мабуть, найбільшої краси ялинці додавали сотні маленьких
свічок, що, мов зірочки, поблискували в її темному вітті. Ялинка променіла ними
і привітно запрошувала дітей натішитися її квітками та плодами. А навколо неї
чого тільки не було! І все яскріло, мінилося різними кольорами, все було таке
гарне, що годі й описати.
В лісі
стояла чудова ялинка. Місце у неї було хороше — сонця й повітря скільки
завгодно, а навколо росло багато старших подруг — і ялин і сосон. Але маленька
ялинка дуже хотіла швидше вирости! Вона не звертала уваги ні на тепле сонце, ні
на свіже повітря, їй було байдуже до селянських дітей, що приходили і щебетали
коло неї, збираючи суниці та малину.
Усі
заходилися причепурювати ялинку найгарнішим, що знайшлося в дома: черепашками,
перлами й кришталиками. Вони віддали ялинці все найгарніше, лиш би задобрити
грізні сили зими
От
черкнула вона й третім! Зирк,— аж вона сидить уже під ялинкою — чудовою,
панською. Ця була більша і далеко краща за ту, що вона торік у багатого крамаря
бачила кріз скляні двері.Господи! Скільки свічок світилося по зелених гілках! Скільки-то
висіло вгорі цяцьок та ляльок! І здалося, ніби вони їй всміхаються. Але тільки
що простягла вона обоє рученят,— а сірник і погас.
Одне
тільки здивувало його: горщики на підвіконнях. Вони були схожі на горщики, в
яких на Землі вирощують герань та безліч інших квітів із химерними назвами.
Тільки тут у горщиках росли маленькі новорічні ялинки. Не просто ялинки, а такі
новорічні, прикрашені гірляндами, штучним снігом, срібними зірками та
різноколірними лампочками.
А ж
ось здалеку зеленою глицею заманячила ялинка. Василько з батьком підійшли до
ялинки.Їм обом жаль стало молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло
гілочками, наче раділо гостям... Яким підійшов ближче, замахнувся сокирою і
вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася
несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг.
Ой, в
лісі, лісі темному,
Де ходить хитрий лис,
Росла собі ялинонька,
Пригадай, Мариночко,
Дівчинко мала, –
Отака ж ялиночка
І торік була.
Дівчинко мала, –
Отака ж ялиночка
І торік була.
Немає коментарів:
Дописати коментар